Ужгородський замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Це унікальний зразок укріплень бастіонного типу на закарпатських землях, шедевр романського архітектурного стилю. Споруди фортеці відносяться до XII - XIII ст
Ужгородський замок Ужгородський замок Ужгородський замок Ужгородський замок Ужгородський замок Ужгородський замок розташувався на високій горі вулканічного походження, що нависає над річкою Уж. Муроване укріплення було зведено у XIII ст. на місці давньоруського городища IX—XIII ст. Протягом XIII - першої половини XVI ст. замок неодноразово витримував облоги, руйнувався й відбудовувався. Найзначнішою була перебудова замку наприкінці XVI ст., виконана під керівництвом італійських майстрів на основі новітніх досягнень тогочасного фортифікаційного мистецтва. В цей час формується планування системи замкових укріплень, що дійшло до наших днів. У 1728 і 1879 рр. замок був істотно пошкоджений пожежею.
Головною спорудою замку був палац, додатково захищений з південно-східної і північно-східної сторін невисокою стіною з мостом, що був перекинутий через рів і вів до північного палацового в'їзду. На південний захід від палацу стояла замкова церква. До наших днів Ужгородський замок зберіг свою регулярну п'ятикутну конфігурацію плану. Він складається з п'яти загострених бастіонів з оборонними стінами. В'їзд розташований в нижньому ярусі в'їзної башти, спотвореної пізніми перебудовами, обрамлений порталом з тесаних білокам'яних блоків і перекритий хрестовими зведеннями. Стіни і бастіони фортеці складені з андезиту. Первинний підйомний міст замінений насипом.
У 1968 р. почата реставрація замку. У 1979 р. з північного боку відреставрували міст, перекинутий через рів, що частково зберігся, навколо палацу, частина оборонних стенів і бастіонів, дахи і внутрішній дворик замку.

Невицький замок розташований за 12 км на північ від Ужгорода на 125-ти метровій горі в селі Невицьке над мальовничою долиною Ужа. Перші згадки про замок відносяться ще до 12 ст., коли укріплення були дерев"яними. Сучасного планування він набув у 15-16 ст. під час володіння роду Другетів. Як і годиться в ті часи під час будівництва до розчину давали яйця і молоко, що надавало особливої міцності стінам. Про збори таких податків з місцевих селян навіть ходить легенда, в якій говориться про те, як Погана Діва (володарка замку) жорстоко карала селян, які відмовлялись платити податок на будівництво замку. Проте навіть це не допомогло замкові довго жити - у 1644 році він був частково зруйнований князем Д‘єрдєм Ракоці ІІ, після чого вже не відновлювався і практично в такому ж вигляді дійшов до наших днів. В кінці 19 ст. були спроби облагородити замок і територію навколо нього, проте сам замок не відбудовувався.

Лумшорські водоспади У селі Лемуш знаходяться відомих водоспади «Соловей» і «Партизан», але більш-менш великих водоспадів насправді 5.
Самий нижній, ближній до турбазам, водоспад - «Соловей». Схожий за формою на краба. Висота - 2-3 м залежно від пори року, кількості топляка колом і намитого щебеню знизу.
Другий водоспад вище за течією - невеликий. Вода по ньому «спадає» з бічного (лівого) припливу в річку Туриця. Місцеві називають його «Буркачі». Висота - 1,5-2 м.
Третій водоспад, найкрасивіший і великий - «Червоний партизан». Так він називався з часів Союзу. З часом, перше слово було втрачено, і тепер все підряд називають його просто «Партизан». Місцеве ж населення не шанує що має до СРСР назву, і іменує цей водоспад найсвятіше. Висоту водоспаду порахувати важко. Дно під струменем постійно змінюється. Вода проходить довгий жолоб в скелі поки скине вниз. Приблизно - від 4 до 6 м. У моменти сильного насичення, висота струменя збільшується ще на метр.
Четвертий за рахунком водоспад - «Переступень». Складається з декількох каскадів з різницею висот по метру. На одному з берегів біля нього обладнана альтанка для відпочинку і зона для пікніків.
П'ятий водоспад, самий останній, у самої верхньої турбази під назвою «Водоспад» в урочищі Кичера - «крутий». Висота більше 3 м. Його струмінь вимила глибоке і просто шикарно підходяще для купання простір.

полонина Руна гірський масив в Українських Карпатах, в Закарпатській області. Масив розташований у західній частині Полонинського хребта, між річками Лютою, Шипотом і Турицею. Висота до 1482 м. Полонина Рівна — це широкий пологий хребет, вкритий полонинами та переважно буковими лісами (на схилах). Стрімко спадає на північ та схід. Масив має кілька помітних вершин, наприклад, гора Полонина Руна (1479 м, у північно-західній частині масиву), Менчул (1295 м, у південній частині), Руна-Плай (1227 м, у південно-східній частині).
На Рівній розташований орнітологічний заказник Соколові Скелі, на південно-східних схилах — Тур'є-Полянський заказник, заповідник Шипіт.

водоспад Воєводин знаходиться на однойменній річці у 12 км від с. Тур’я Поляна Перечинського району.
Річка Воєводин бере свій початок на Полонині Руній (1497 м), тече глибокою ущелиною і впадає у р. Шипіт. Очевидно, цей водоспад утворився внаслідок землетрусу, під час якого в гірській породі поперек вузької глибокої долини виникла тріщина, і вода з 9-метрової висоти двома потоками спадає у невелике озерце.

Соколові скелі — орнітологічний заказник державного значення.На схилах гірського масиву Рівна охороняється ділянка букового лісу з домішкою ялини, явора і ясена, яка є місцем оселення багатьох видів птахів. У північній та східній частинах заказника на стрімких оголених скелях гніздяться хижі птахи, зокрема й такі, що занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, беркут, орел-карлик, стерв'ятник, змієїд, сокіл-сапсан, пугач, сичик-горобець.

замок Шенборна Пал́ац Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шерборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати». Розташований у селі Карпати (Мукачівський район, Закарпатська область)
Оригінальний проект замку: кількість вікон - 365 - відповідає кількості днів в році, 52 кімнати - кількості тижнів, 12 входів - кількості місяців. В архітектурному відношенні замок близький по типу французьким ренесансним замкам. Кожна деталь замка, чи то димохід, чи то вежа - не просто виконують свої утилітарні функції, але і виступають прикрасою побудови.
Замок розміщений в центрі так званого англійського парку, який займає 19 га. Місце для розміщення замку було вибране настільки вдало, що навколишній ландшафт при закладці навколишнього парку не було потреби змінювати. У парку виростає безліч рідкісних видів рослин: самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, італійська гліцинія, сріблястий клен, оцтове дерево та інші.
Фото Олега Жарія, www.zharii.kiev.ua