У с. Урич Сколівського району (Львівської області), у IX–XIII ст. існувало наскельне місто-фортеця Тустань. Наскельну фортецю Тустань, і взагалі поняття наскельної архітектури науковому світові відкрив Михайло Рожко. Саме він досліджував пам'ятку з 1971 р. Наскельний комплекс Тустань розміщений поблизу теперішнього села Урич, у передгірній частині Українських Карпат з висотами від 500 до 900 м над рівнем моря. Тустань існувала на трьох скельних групах: Камінь, Острий Камінь та Мала Скеля і була єдиним оборонним комплексом. Відомо, що станом на XIV ст. це була величезна територія волості, яка контролювала 3 карпатські перевали. Основне ядро тієї забудови в XIII–XIV століттях був на території сучасного села. Тустань виникла у IX ст. як оборонно-митний пункт на трансконтинентальному шляху торгівлі шовком Португалія – Китай. Тут також проходив соляний шлях з Дрогобича до карпатських перевалів. Купці, здійснюючи тривалі та небезпечні мандри, мали змогу тут відпочити. Натомість залога Тустані брала з них мито.
Назва фортеці походить від словосполучення «тут стань» – кожен, хто приходив сюди, повинен був зупинитися тут, сплатити данину, виявити наміри, і лише тоді йти далі. Безпосередньо на території фортеці проживали виключно її оборонці – невеликий, добре вишколений чоловічий гарнізон. Мешканці окольного граду ховалися на території фортеці у випадку нападу ворога.
Фортеця неодноразово горіла, але, як Фенікс, знов і знов відроджувалася. Нам відомо 5 будівельних періодів, коли її зовнішній вигляд повністю змінювався не лише за своїми розмірами, але і за висотою і характером дерев'яних конструкцій, зведених на скелях. Тустань занепала через зміну торговельних шляхів.
З метою збереження та раціонального використання наскельного оборонного комплексу міста-фортеці в 1994 р. тут створений державний історико-культурний заповідник «Тустань». Наскельна фортеця Тустань – пам'ятка історії, археології, архітектури та природи, яка не має аналогів у Європі.