8-10 березня
Море з запахом ялівцю
Маршрут: (Севастополь-Балаклава-мис Айя-Севастополь)

Високі гори із незабуваними краєвидами, свіжість та ніжність моря, і заповідні ліси із п"янким повітрям, і мальовничі скелі серед первозданної природи Ми запрошуємо Вас у заповідник Айа - одне з найчистіших і найкрасивіших куточків Криму, де на скелях над морем росте давній і цілющій ялівцевий ліс, який спускається до затишних пляжів у невеличких бухтах.


В Крим їдемо 7 березня поїздом № 028 КИЇВ ПАС > СЕВАСТОПОЛЬ о 20:21. В Севастополь прибуваємо о 12:56, звідки вирушаємо маршруткою у Балаклаву, потім катером на місце стоянки, в бухту Інжир.
9 березня купаємось, гуляємо мальовничою стежкою вздовж берега до скель, що стоять у воді біля берега. За бажанням, піднімаємось до джерела в гори.
10 березня ідемо в Балаклаву повз Південний форт "Бочку смерті" та фортецю Чембало. Звідти бусом переїжджаємо в Севастополь. На потязі № 28 СЕВАСТОП. > КИЇВ ПАС о 18:25 вирушаємо додому.
В Київ прибуваємо 11 березня об 11:20




Вартість туру: 875 гривень


У вартість туру входить:
• переїзд автобусом Сімферополь-Севастополь
• прокат туристичного спорядження(намет, спальник, килимок, газовий пальник)
• послуги інструктора
• харчування згідно програми
• плата за перебування в заповіднику
• групова медична аптечка
• страховка на весь час подорожі

У вартість туру не входять:
• харчування в поїзді
• прокат рюкзака

---

Південний форт.
Перші гірські військові укріплення в околицях Балаклави почали будуватися в період оборони 1854-1855 років. Тоді на схилах гори Аскет британська морська бригада звела земляні укріплення. Саме з вершини гори Аскет починалася лінія оборони союзників, що простяглася на 18 км до Севастопольської бухти.
Під час першої світової війни інженер Полянський використовував британський досвід, вдосконалив укріплення на схилах гори Аскет.
У 1921-1925 рр.. Балаклавські форти входили до складу 12-ї ділянки балаклавскої групи укріплень Севастопольської фортеці. Форт "Південна Балаклава" представляє собою бетонні каземати, гарматні майданчики, систему ровів глибиною 2-3 метри, через кожні 8-10 метрів влаштовані сходи шириною в 4,5 метра. Через кожні 30 метрів споруджені ніші площею 3 кв.м. Вражає серйозність споруджених споруд - незважаючи на те, що це суто військове укріплення, всі бетонні поверхні виконані під кладку диким каменем, кришки вентиляційних шахт з литої бронзи

Особливістю цього самого південного і самого високого берегового укріплення в Європі є незвичайна споруда з листової броні, що збереглася до нашого часу-так звана «бочка смерті». Це висотний спостережний пост у вигляді залізниці «бочки» діаметром 1,8 метра і висотою 2 метри, яка висить на скелі над прірвою. У «6очці» у стінах і підлозі були обладнані спеціальні прорізи для спостереження і ведення вогню. З висоти 360 метрів над рівнем моря відкривається прекрасна панорама на урочищі Айязьма, мис Айя, вхід до Балаклавської бухти і на заході - на мис Кая-баш.

Фортеця Чембало
На вершині скелі в Балаклаві знаходиться - цитадель, оточена з одного боку урвищем, а з іншого потужними стінами з вісьмома вежами, причому дві вежі стояли осторонь і не були з'єднані зі стінами. Всередині цитаделі знаходився консульський замок-башта (приблизно близько 15 м у висоту), Массаро (митниця) і церква, яка, ймовірно, служила усипальницею знатних жителів.
У середині XIV ст. в бухту Символів прибули генуезці. Їх фортеця підноситься на мисі, що панує над входом до Балаклавської бухти. У 1475 р. Чембало захопили турки, давши їй нову назву - Балак-Юве (Балаклава). У перекладі Балак Юве означає "риб'яче гніздо". Ця фортеця також відома тим, що сюди засилали повалених татарських ханів з Бахчисарая.

Мис Айя
Мис Айя утворений скелястою громадою гори Кокія-Кая (557 м над рівнем моря) і пов'язаними з нею із півночі - горою Самналих-Бурун (580 м над рівнем моря), зі сходу - горою Куш-Кая (666 м над рівнем моря). Скелі, складені верхньоюрськими мармуроподібними вапняками, круто падають у безодню моря. У західній частині скелястий і стрімчастий берег мису Айя переходить в урочище Аязьма, а його східна прибережна смуга обмежена скелястим обривом гори Куш-Кая - урочищем Батиліман.
Зелений світ мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. Над грандіозними обривами мису Айя смарагдовим покривалом розкинулися ліси з ялівця високого й сосни Станкевича. Ця рудокора сосна, одягнена в тонку й довгу яскраво-зелену і світло-зелену хвою, уперше виявлена в Криму відомим ученим В.І. Станкевичем. Внаслідок виняткової посухостійкості вона росте навіть там, де немає й натяку на ґрунтовий покрив - на голих вапняках. Окремі дерева на цьому мисі мають вік більше 200 років і досягають 8-10 метрів висоти при діаметрі стовбурів більше півметра. А в урочище заказника Аязьма є цілий гай з сосни Станкевича, подібному якому немає більше ніде у світі.

Другим значимим представником рослинного світу мису Айя є реліктовий яловець високий. Ці мужні дерева зі смолистими скрученими стовбурами можуть жити до 3-4 тисяч років, перебуваючи в постійній боротьби з гострими каменями скель. У районі урочища Батиліман зустрічаються кряжисті старці ялівця високого, що досягли 200-літнього віку. На планеті залишилося так мало ялівцевих лісів, що вони практично перебувають на межі свого зникнення.

Разом із сосною Станкевича в тутешніх лісах ростуть суничне дерево (єдине аборигенне вічнозелене дерево), дуб пухнатий, ясень. У чагарниковому ярусі лісу представлені іглиця понтійська, жасмин чагарниковий, плющ кримський, тримай-дерево, які утворюють іноді труднопрохідні зарості. Тут, у районі мису Айя, у гаях дубу пухнатого зустрічаються 16 з 38 видів кримських орхідей. Усі ці дивні рослини занесені до Червоної книги України.

Своєрідним є і тваринний світ мису Айя. Із ссавців тут живуть лисиця, заєць-русак, кам'яна куниця, білка, кажани. Найпоширеніші птахи – синиця, чорний дрізд, сойка. На мисі живе також кримський геккон, занесений до Червоної книги України. Часто зустрічаються тут і споконвічні мешканці гірсько-лісового Криму: кримський шляхетний олень, козуля, горнокримська лисиця, а також завезений в 1957 році дикий кабан, що широко поширився у Криму.

У прибережних водах заповідного аквального комплексу живе велика видова різноманітність: два види чорноморських дельфінів, чорноморська акула-катран, два види крабів: кам'яний і мармуровий, занесені до Червоної книги України. З риб найпоширеніші: кефаль, ставрида чорноморська, морський їжак, морський окунь, собачки морські, численні бички й ін. На кам'яних острівцях прибережної частини заказника постійними мешканцями є баклани й чайки.

Однак не тільки унікальною рослинністю і тваринним світом відомий район мису Айя. З цим місцем пов'язані ще й деякі геологічні загадки й сюрпризи. На берегах мису Айя виявлені численні підводні печери й гроти, а також ділянки тріщенуватих порід, у яких чітко спостерігається субмаринне розвантаження карстових підземних вод. У деяких місцях субмаринні води утворюють справжні грифони – потужні висхідні потоки й купола прісної води у морській товщі (водні "смолоскипи").

Підводний ландшафт цих місць не менш мальовничий, ніж прибережний. Кілька скельних кряжів ззовні нагадують коралові рифи. Видимість під водою часто перевищує 20 метрів; підводні гроти виступають чудовою принадою для любителів дайвингу з усього світу.

Ароматний подих сосни і ялівця, їх життєрадісні тони й вікові таємниці, розсипані в проміжках між деревами, тиша й спокій, створюють тут особливий, незабутній світ повної гармонії людини з природою.


Колись давно Новий рік починався весною - тоді, коли сонце повертало на літо, а земля вкривалася святковими вінками квітів, і свято це називалося Великдень. А оскільки є повір"я, що рік проведеш так, як зустрінеш, то цього року ми пропонуємо по-особливому зустріти нове сонце - так, щоб забезпечити собі на новий туристичний сезон і високі гори із незабуваними краєвидами, і свіжість та ніжність моря, і заповідні ліси із п"янким повітрям, і мальовничі скелі серед первозданної природи Ми запрошуємо Вас у заповідник Айа - одне з найчистіших і найкрасивіших куточків Криму, де на скелях над морем росте давній і цілющій ялівцевий ліс, який спускається до затишних пляжів у невеличких бухтах.