Велотур: Степом через море. 1-6 трвня 2009 року.

Нарешті, дійшли руки викласти фотографії з травевої мандрівки Арабатською стрілкою і Керченським півостровом.

Фотогалерея з Арабатки і Криму тут: StepomCherezMore2009
Першою пригодою був вокзал в Києві. За 40 хв до відправлення потяга, Сашко ще спокійно працював на роботі, і не підозрював, що за годину він мчатиму швидкісним потягом до Криму в туфлях і джинсах, але з велосипедом і спальником Подумаєш, сплутав 11.00 і 23.00.. Сашкові ріпект за оперативність!
Ксюта знала, коли саме ми їдемо, але також в той день захотіла попрацювати, в результаті, їхала наступним поїздом.. Ксюша виявилась хоч не пунктуальною, зато оптимісткою, якій щастить. Тому доїхала нормально разом із Толею і Сашою, що наздоганяли нас на іншому потязі.
Новоолексіївка зустріла нетиповим для травневого півдня холодом, тому термальні джерела на початку Арабатки були саме те, що треба. Там ми і відкисали години зо три.
Ночували посередині стрілки, другого дня під дощем доїхали до Арабатської фортеці. І лише після в’їзду на Керченський півострів, погода налагодилась. Неймовірно-красиве узбережжя до мису Казантип, вітер у волоссі, таємничі Ай-Монайські штольні, зломана перекидка і ночівля на пляжі однієї з Казантипських бухт..
Потім був підйом на Кіммерійський вал, знову дикий берег, казкові бухти за Золотим, і велике бажання залишитись десь тут, поміж морем і диким степом, в одній з затишних бухточок Кіммерії. В результаті, до фінішу (Керчі) доїхали лише четверо: Оксана, Діма, Ігор і Олег, решта ж сіли на поїзд на кілька станцій пізніше.
Ітого, не встигли подивитись грязеві вулкани і Керч. Наступного року треба буде планувати подорож на більше часу, щоб пару днів просто повалятись на безлюдному березі одного з найчарівніших куточків України…